виступ - Мої статті - Каталог статей

Відділ освіти Локачинської райдержадміністрації Павловичівська ЗОШ І-ІІІ ст. Доповідь на тему: «Професійна компетентність вчителя» Підготувала: заступник директор з навчально-виховної роботи Павловичівської ЗОШ І-ІІІ ст. Дерефінка Наталія Зіновіївна Локачі 2014 Немає сумніву, що проблема ефективності, результативності педагогічного процесу може бути розв’язана лише за умови забезпечення високої компетентності та професійної майстерності кожного педагога, що є предметом багатьох актуальних досліджень. Вчитель учиться все життя. Рівень професійної компетентності вчителя – це його знання, уміння, особистий досвід. Бути компетентним означає бути здатним мобілізувати в певній ситуації отримані знання й досвід. Але професійна компетентність вчителя потребує постійного розвитку й удосконалення. Компетентність – досвідченість у певній галузі, якомусь питанні; повноважність, повноправність у розв’язанні якоїсь справи; поінформованість, обізнаність; авторитетність; коло повноважень (прав і обов’язків) певного органу чи посадової особи, установлених статусом (або іншими положеннями) установами, закладу. Поняття «компетенції та компетентності» значно ширші за поняття «знання, уміння, навички», тому що охоплюють:  спрямованість особистості (мотивацію);  здібності особистості до подолання стереотипів, відчуття проблеми, прояв принциповості, гнучкості мислення;  характер особистості - самостійність, цілеспрямованість, вольові якості. Слід зазначити, що сучасні науковці здатні розглядати професійну компетентність вчителя як сукупність трьох складових компонентів - предметно-технологічного, психолого-педагогічного, загальнокультурного. Основні показники педагогічної компетентності вчителя - це передусім:  особистісні якості, особливо перетворювальні та психологічні;  усвідомлення ролі педагога у вихованні громадянина, патріота;  безперервне підвищення загальної та професійної культури;  пошукова діяльність педагога;  володіння методами педагогічного дослідження;  конструювання власного педагогічного досвіду;  результативність навчально-виховного процесу;  активна педагогічна діяльність, спрямована на перетворення особистості учня й викладача. Сутнісними характеристиками - складовими педагогічної компетентності виступають: педагогічна майстерність, комунікативне мистецтво, володіння педагогічними технологіями, інноваційна діяльність. Компетентний – який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий. Компетентність – поінформованість, обізнаність, авторитетність. Слід зазначити, що у сучасному науково-педагогічному обігу вживаються два терміни: «компетентність» і «компетенція», обидва терміни вживаються як синоніми (Т. Гудкова, С. Дружилова, О. Зеєр, А. Миролюбов та ін.) З розвитком і поширенням новітніх технологій, виникла проблема формування здатності вчителя застосувати ці технології у педагогічній практиці. Інформаційну компетентність ми розуміємо як здатність особистості орієнтуватися в потоці інформації, як уміння працювати з різними видами інформації, знаходити і відбирати необхідний матеріал, класифікувати його, узагальнювати, критично до нього ставитися, на основі здобутих знань вирішувати будь-яку інформаційну проблему, пов’язану з професійною діяльністю. Інформаційна компетентність є основним компонентом інформаційної культури, яка, у свою чергу, є частиною загальної культури особистості. Для вчителів-предметників інформатика не є профілюючим предметом, тому для них на першому плані важливою стає сформована інформаційно-комунікаційна компетентність у застосуванні ІКТ. Вона передбачає наявність у особистості здатностей:  застосовувати ІКТ в навчанні та повсякденному житті;  раціонально використовувати комп’ютер і комп’ютерні засоби під час розв’язування завдань, пов’язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням і передаванням;  будувати інформаційні моделі й досліджувати їх за допомогою засобів ІКТ;  давати оцінку процесові й досягнутим результатам технологічної діяльності. Предметні компетентності вчителів залежать від предмету, який вони викладають. Такі компетентності відносяться до предметно-орієнтованих, або фахових, компетентностей, тобто здатності педагога викладати конкретний предмет, володіти методикою і навичками викладання. Структурними компонентами загальних компетентностей вчителів-предметників є: • предметно-методична; • психологічна; • інформаційно-комунікаційна; • загальнонаукова; • загальнокультурна. Предметно-методична компетентність передбачає володіння і цілеспрямоване вдосконалення предметних і методичних компетентностей під час викладання конкретного предмету. Дана компетентність вимагає від сучасного вчителя-предметника вдосконалювати свою педагогічну майстерність упродовж усього життя, що, у свою чергу, вимагає від суспільства створення умов для самоосвіти і неперервної освіти вчителів. Психологічна компетентність останнім часом турбує суспільство і батьків. Багато шкільних викладачів мають проблеми, пов’язані з інтелектуальною непристосованістю до дітей «постіндустріального суспільства». Сформована психологічна компетентність передбачає здатність вчителя-предметника: • здійснювати особистісно-орієнтований підхід під час навчання; • створювати творчу атмосферу під час уроку; • стимулювати інтерес до власного предмету; • розв’язувати конфлікти у колективі; • вирішувати конфлікти між вчителем і учнем; • взаємодіяти із шкільним психологом; • адекватно поводитися в колективі під час спілкування з батьками, адміністрацією, учнями; • оперувати знаннями з вікової психології; • застосовувати новітні методики керування конфліктами. Загальнонаукова компетентність передбачає здатність вчителя отримувати необхідну інформацію щодо наукових відкриттів, відслідковувати нові розробки вчених, прогнозувати можливості застосування у навчально-виховному процесі, також разом з учнями брати участь у проектній діяльності, отримувати результати і доповідати про них на наукових конференціях. Такий взаємозв’язок науки й освіти, у перспективі, дасть поштовх до нових відкриттів. Загальнокультурна компетентність стосується культури особистості в усіх її аспектах. Вона передбачає від вчителя володіння вітчизняною та світовою культурною спадщиною, культурою міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності. Сформована загальнокультурна компетентність дозволяє особистості:  аналізувати й оцінювати найважливіші досягнення етнічної, європейської та світової науки й культури, орієнтуватися в сучасному культурному просторі;  застосовувати засоби й технології міжкультурної взаємодії;  користуватися рідною та іноземними мовами;  застосовувати методи самовиховання, які орієнтовані на систему індивідуальних, національних і загальнолюдських цінностей, для розробки й реалізації стратегій і моделей поведінки та кар’єри;  опановувати й реалізувати моделі толерантної поведінки та стратегії конструктивної діяльності в умовах культурного, мовного, релігійного розмаїття. Інформаційно-комунікаційна компетентність передбачає здатність вчителя-предметника орієнтуватися в інформаційному просторі, отримувати інформацію та оперувати нею відповідно до власних потреб і вимог сучасного високотехнологічного суспільства. Інформаційно-комунікаційна компетентність поділяється на три основні, що відповідають окремим видам діяльності вчителів-предметників: • загальна; • діагностична; • предметно-орієнтована. Загальна компетентність – це здатність вчителя-предметника використовувати інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) і для забезпечення навчально-виховного процесу створювати: • текстові документи; • таблиці; • малюнки; • діаграми; • презентації; • комп’ютерні графічні об’єкти; • Flash-анімацію тощо. Викладач у постійному пошуку. Під час самопідготовки і самовдосконалення, а також пошуку необхідної інформації вчителю необхідно мати здатність використовувати: • Інтернет-технології; • вебінари; • локальні мережі; • бази даних; • інтерактивні дошки тощо. Маючи достатні навички роботи на комп’ютері і професійний досвід, вчитель формує у себе здатність розробляти власні електронні продукти, адже саме вони відображають бачення викладача щодо викладання конкретного предмета і дають можливість формувати базу педагогічного професійного досвіду, допомагають викладачу самовдосконалюватися і передавати досвід молодому поколінню й бути для нього наставником. Діагностична компетентність допомагає педагогам аналізувати досягнення учнів під час навчання. Процес навчання за останні роки змінився – він насичений тестовими завданнями. Випускники загальноосвітніх навчальних закладів проходять незалежне оцінювання. Змінюється сама система проведення оцінювання знань і вмінь учнів, а також ставлення до цього процесу. Тому вчителі-предметники повинні мати здатність здійснювати: • моніторинг; • проміжне діагностування; • електронне тестування; • прогнозування тощо. Така система відслідковування успішності навчання буде взаємовигідною як для викладача, так і для учня. Неможливо уявити діяльність викладачів-предметників без застосування електронних підручників, енциклопедій, готових навчальних програм, демонстраційних програм т. п. Такий набір електронних розробок із кожним роком збільшується, урізноманітнюється. Тому, предметно-орієнтована компетентність – це здатність викладача-предметника гармонійно поєднувати готові електронні продукти у своїй професійній діяльності. Формування інформаційно-комунікаційної компетентності сприяє: • всебічному розвитку викладачів-предметників; • самовдосконаленню; • бажанню вчитися впродовж усього життя; • розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; • здатності застосовувати опановане у професійній діяльності; • удосконалювати професійну майстерність; • застосовувати набуті знання у педагогічній і повсякденній практиці. Список використаних джерел 1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с. 2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2011. 3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.
1 2 3 4 5 Категорія: Мої статті \| Додав: Наталія (25.11.2014)
Переглядів: 457 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0