Для вчителя та учнів нинішні блага цивілізації: телебачення, комп'ютер, Інтернет мають неоднакове значення та наслідки. Для учнів можливість швидко і без особливих зусиль знайти інформацію в Інтернеті і в разі необхідності «готову продукцію» пред'явити вчителю та своїм однокласникам. Такий спосіб. Учні не затрачають розумові і душевні зусилля, а переважно – технічні. Йде елементарний процес «заробляння оцінки».

Художня література, як одне із прийомів в викладанні історії широко використовується під час уроків вчителями історії. Так само і вчителі української літератури постійно звертаються до історії щодо історичних подій при вивчені певного твору.

Використання літературних творів під час уроку допомагає конкретизації історичного матеріалу та формування в школярів яскравих образів минулого.

Художня книга допомагає вчителю підтримувати увагу учнів, сприяє розвитку інтересу до предмета. У художній літературі дуже яскраво й барвисто описуються ті події, про які говорить автор того чи іншого твору. Фрагменти історичних творів вчитель використовує, щоб відтворити історичні події чи показати колорит епохи, дати картинні чи портретні описи.

Твори художньої літератури рекомендуються у всіх шкільних підручниках з кожного курсу історії, залучаються в якості виразного матеріалу на уроках.  І завжди художня література служить для учнів одним з важливих джерел для ознайомлення з історичним минулим і одним з ефективних засобів їх морального та естетичного виховання. Жвавість і конкретність художнього образу посилюють картинність оповідання і таким чином створюють більш конкретні історичні уявлення в учнів.

Художній образ, як правило, відрізняється влучністю і переконливістю. І це полегшує сприйняття історичного минулого. Доказова сила художнього образу виховує у школярів певне відношення до досліджуваних історичних явищ, викликає у них співчуття, ненависть, захоплення, обурення.

Підготовка до уроку з використанням фрагментів літературних творів пови­нна вестись відповідально при виборі матеріалу з художньої літератури, при цьому спираючись на наступні важливі моменти:

• дійсність подій, які описує автор (для цього необхідні аналіз і вивчення вчителем того твору, який буде використовуватися на уроці. Правдивий художній образ відрізняється чіткістю і переконливістю пер­сонажу, потрібна переконуюча його сила, що виховує в учнів відповідне відношення до відповідної історичної події, викликаючи в них співчуття, захоплення, ненависть, бажання думати);
• доступність матеріалу (при підготовці необхідно, щоб мате­ріал, який готується вчителем, відповідав віку і розвитку учнів. Тільки той матеріал, який доступний учням, може їх зацікавити і тим самим да­ти поштовх для уяви подій далекого минулого);
• вміння правильно використовувати існуючий матеріал з художньої літератури під час уроку (якщо художній твір, який вивчається на уроці, широковідомий, то вчителю краще спочатку дати новий матеріал, а вже потім для закріплення знань необхідно дати матеріал із художньої літератури);
• матеріал із художньої літератури повинен відповідати завданням і змісту шкільного курсу історії.

Для розвитку творчого мислення на уроках історії України в 10—11 класах можна використати урив­ки з поезій, висловлювання видатних людей. Це впли­ває на почуття учнів, допомагає мотивувати вивчен­ня тієї чи іншої теми, наштовхнути на дискусію, підби­ти підсумок вивченої теми, зробити висновок, зму­сити учнів задуматися над вічними проблемами бут­тя, поставити в кінці вивченої теми не крапку, а мож­ливо, — знак запитання тощо.

Пропоную вашій увазі деякі моменти викорис­тання поетичних рядків та влучних висловлювань на уроках історії України. Широко використовуючи художню літературу на уроках історії, було б, проте, по­милкою перевантажувати виклад літературними об­разами, посиланнями, цитатами. Використання ху­дожньої літератури на уроці — не самоціль. Художній образ вводиться не для урізноманітнення уроку і роз­ваги учнів, а для того, щоб допомогти пізнанню істо­ричного минулого, тобто для розв'язання освітніх і виховних завдань уроку.

Звернімося до конкретних прикладів.

Розглядаючи питання про сталінський терор, до­речно використати уривки з роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський».

Історії відомий голокост євреїв, різня 1915 р. у Вірменії, голодомор в Україні, Чому це сталося в Ук­раїні, чим провинилися її сини? Ці ж запитання ста­вив собі Микола Руденко у поемі «Хрест». Пропоную учням переглянути уривок з неї й теж замислитися над цими питаннями.

Відобразите трагізм голоду 1921—1922 pp. в Україні допоможе вірш П.Тичини «Загупало в двері прикладом...».

Також тема Голодомору розкрита також у романі Уласа Самчука «Марія»

Доповнюючи повідомлення учнів про окупаційний режим у поневолених країнах у роки Другої світової війни, можна  зачитати вірш Дмитра Павличка «Освенцім»:

З Освенціму не повернусь ніколи,

Хоч добровільно я сюди прийшов.

Тут черевички донечок моїх

Говорять вирваними язиками,

Тут окуляри батькові на купі

Побитих скелець, звихнених оправ

Пізнав я по воловиній жилі,

Що нею зв'язані вони в надніссі.

Тут мамину впізнав я сивину

У стосі кіс жіночих — по стеблині

Сухого променя із косовиць.

Метафор не шукайте в цьому вірші,

Хіба що не було у вас батьків

Чи ви дітей ніколи не взували.

Тему окупації можна розглядати на прикладі твору О.Довженка «Україна в огні». Причому можна зробити таку тріаду на уроці: використати фрагмент фільму, уривок з роману та текст підручника з історії. Та проаналізувати чи реально відображені події того часу. Хоча є один мінус, а саме: тема  окупаційний режим з історії вивчається в 11 класі у І семестрі, а твір «Україна в огні» з української літератури в 11 класі у ІІ семестрі.

На жаль, втрати України в роки війни не закінчи­лися 9 травня 1945 р. Як один з доказів наводжу вірш Ліни Костенко «Пастораль 20-століття»:

Як їх зносили у поля!

Набрякли від крові рядна.

Троє їх пастушків: Павло, Сашко і Степан.

Розбирали гранату. І ніяка в житті Аріадна

Вже не виведе з горя отих матерів.

А степами

Будуть груди пекти ті залишені в полі гранати,

Те покиддя війни на грузьких слідах череди.

Вивчаючи досягнення і втрати в розвитку літера­тури та мистецтва в різні періоди XX століття, мабуть, варто прислухатися до слів В.Стуса, який писав, що «не засуджувати поета потрібно, а зрозуміти його». На це ж сподівався,  Є.Маланюк у вірші «Напис на книзі віршів»:

Шматками розірветься морок,

І ти, нащадче мій, збагнеш,

Як крізь тисячолітній морок

Розгорнеться простір без меж.

Збагнеш оце, чим серце билось,

Яких мій зір наглядів мет,

Чому стилетом був мій стилос

І стилосом бував стилет.

Недарма одні письменники дістали назву «представ­ники «розстріляного відродження», інші, ті, що емі­грували, — «представники «празької школи». А ще ча­стина творила на замовлення тоталітарної системи. Цікаво, хто з них живе після смерті?

Тему про дисидентський рух можна розпочати віршем В.Симоненка:

Можна вірить другові чи милій,

Марить уві сні чи наяву,

Білизну червневих ніжних лілій

Заплітать букетами в пісні.

Можна жить, а можна існувати,

Можна думать — можна повторять,

Та не можуть душу зігрівати

Ті, що не палають, не горять.

Люди всі по-своєму уперті,

Народившись помирає кожна,

А живуть століття після смерті

Ті, що роблять те, чого не можна.

Відповідно задавши питання. Що ж робили дисиденти? Чи будуть вони жити сто­ліття після смерті?

Століття — це народження й апокаліпсис тисячі життів. Це вічність в очах історії. До заняття «Світ на межі тисячоліть» можна запропонувати учням виготовити візитні картки XX століття, до яких увійшли такі ком­поненти:

1. Емблема століття.

2. Епіграф століття.

3. Видатні постаті XX століття в галузі економіки, політики, культури. Розповідь про одну з них.

4. Найважливіші події віку.

5. Уроки XX століття.

6. Побажання віку прийдешньому.

Ми спробували коротко, у загальних рисах, зма­лювати портрет XX століття.

...нелегка епоха

Оцей XX невгамовний вік.

Завихрень — безліч, тиші — анітрохи

і струсам різним утрачаєш лік.

Звичайні норми починають старіти.

Тривожний пошук зводиться в закон.

Коли стоїть історія на старті

Перед ривком в космічний стадіон.

Л.Костенко

Сто років мучених надій

І сподівань, і вір, і крові,

Синів, що за любов тавровані,

Сто серць, як сто палахкотінь.

В.Стус

Століття — зморшка на чолі Землі:

Всесвітні війни, революційні грози.

І.Драч

Вік такий: скажений, шалений,

Шосейний, атоми й гени, —

Ловлять генії, —

Одне слово, двадцятий.

Б. Олійник

Отже, використання фрагментів літературних творів позитивно впливає на піднесення якості уроку, звільняючи курс історії України від схематизму і абстрактності, робить його більш доступним розумінню учнів, полегшує запам’ятовування фактичного матеріалу. Сучасні вимоги до шкільного навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів поведінки. Навчання повинно формувати в школярів здатність творчо мислити, вміння зіставляти і аналізувати факти, захищати власну точку зору, критично ставитись до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співробітничати з ними. В наш час, коли діти втрачають інтерес до самого процесу здобуття знань, на допомогу вчителям прийшли інтерактивні методи. Враховуючи рівень навченості учнів, професіоналізм учителя, доцільно використовувати їх комплексно.